Олефір Г.І.
Особливості французької молодіжної говірки
Французьку молодіжну говірку слід розглядати як окремий феномен у рамках розмовного стилю. Ця говірка насамперед має емблематичну та ідентифікаторну функції – вона визначає приналежність до певної соціальної групи. Як зазначають дослідники, сучасна французька молодіжна говірка є складовою культурного руху, що зародився у Нью-Йорку в сімдесятих роках ХХ століття та породив у музиці напрямки реп та хіп-хоп, а у живописі таг та графіті. Цей рух проник до Франції, де був сприйнятий молоддю із передмість як своєрідний розпізнавальний знак та призвів до появи кодованої мови.
З лінгвістичної точки зору молодіжна говірка не пройшла довгий шлях становлення подібно до французької мови. Вона сформувалася за кілька років та зафіксувалася як і різноманітні співтовариства іммігрантів у передмістях промислових центрів. Згодом ця говірка поширилася на місцеве населення та була сприйнята представниками незабезпечених соціальних прошарків.
Дослідники відзначають, що молодіжна говірка постійно видозмінюється залежно від моди на той чи той лінгвістичний феномен. Модні вирази різнять залежно від місцевості, від угрупування, від університетського факультету, навіть від сьогодні до завтра. Наймодніші вирази молодь найчастіше черпає з публічних авторських креацій. Це можуть бути рекламні слогани: Overchaude, la doudoune. Sans manches, elle se porte super aussi. // Forum des Halles : l’archi-plaisir dans les archi-boutiques. // Le Sécu c’est bien, en abuser ça craint; фрази із кіно: Okééééééééééé ! (Les Visiteurs) та телебачення: Le monsieur te demande… (Les Guignols de l’info).
Що стосується словникового запасу, то він має бути завжди свіжий, постійно поповнюватися та оновлюватися. Щойно слово втрачає свій герменевтичний характер, закріплюється у мові, стає загальнозрозумілим, та популяризується мас-медіа і рекламою, молодь його відкидає, продукуючи натомість інше, нове та незаяложене. Оскільки насамперед йдеться про кодифікований характер молодіжної говірки, про символічну відмову від тиску з боку батьків, школи, системи, держави, заперечення авторитаризму та будь-яких проявів влади. Така кодованість мовлення дозволяє також обходити соціальні й етичні заборони та прилюдно обговорювати будь-які теми табу, без жодного ризику бути підслуханим "чужими", оскільки для "непосвячених" у особливості словникового запасу мало шансів зрозуміти повідомлення.
Словотвір базується на основі багатьох способів. Насамперед, це семантичні неологізми (branché «qui suit la mode», cartonner «avoir beaucoup de succès», se viander «tomber, se rétamer», une nuigrave «une cigarette», на основі напису«Nuit gravement à la santé»), пейоративна суфіксація (coolos, nullos), запозиченнями з інших мов: арабської (zarma «ma parole», kiffer «plaire»), циганської (chouraver «voler», crillaver «manger») та найбільше із американської англійської (cash «argent», scuzmi «excusez-moi», teaser «boire», bouster «pousser»).
Сучасна французька молодіжна говірка також послуговується таким лінгвістичним феноменом як verlan, який із передмість beurs «arabes», популяризований поліцейськими keufs «flics», поволі поширився по всій території Франції в 80-х роках минулого століття. Verlan міняє місцями та перерозподіляє приголосні й голосні, але таким чином, що базова силабічна структура мови не порушується. Певним чином це рекомбінована французька мова. Т
акі вирази як ça upe «ça pue», il est ouf «il est fou», faire ièche «faire chier», стали загальнозрозумілими та вже не дивують нікого, їх можна зустріти навіть у мас-медіа. Саме тому молодь вигадала більш складний та вичурний lanver «verlan de verlan» (re(u)beu «beur», meure «reum»).
У своїй категоричності молодь ділить світ надвоє – хороший чи поганий, добро чи зло. Це пояснює існування численних антонімічних пар: génial / nul, cool / craignos, grand / glauque, mortel / gore, pur / lassedègue.
Юнацький максималізм знайшов своє відображення у вживанні таких модних префіксів як mega, giga, top, hyper, hypra, supra, та прислівників trop «Il est trop ce chien», très «Ma voiture est très en bout de parking», plutôt «Je suis plutôt cinéma».
Замість простого «oui» ("так") перевага надається гіперболічним виразам на кшталт tout à fait, absolument, totalement. Гіперболізація прослідковується і у модних фразочках штибу T’as tout faux! Bonjour galère! Bienvenue en enfer! C’est génial! Super! Hallucinant! Là, j’hallucine total! C’est hyperbon! Ça daube! C’est vinche! C’est michto!
Прагнення до економії сил та часу призвело до появи численних скорочень у мовленні: A+! A plus! «à plus tard», dégueu(lasse), bourge(ois), d’hab(itude), loub(ard), prol(étaire), la sécu(rité), les alloc(utions), un déj(euner), un accro(ché), un perso(nnel), un (pro)blème.
Дослідники відзначають, що молодіжна говірка відрізняється від стандартної французької мови пришвидшеним темпом мовлення (у середньому, 7 складів за секунду проти 5 складів для французької повсякденної) та нерегулярною кількістю складів, що складають послідовні ритмічні групи. Більш довгі ритмічні групи виникають за рахунок ненаголошення останніх складів. Раптові прискорення та уповільнення у мовленні надають йому рубленого характеру, своєрідного репового звучання, що і повертає французьку молодіжні говірку до її власне витоків – стилю хіп-хоп.
Література:
Bulot T. (Dir.) Les parlers jeunes (Pratiques urbaines et sociales) / Cahiers de sociolinguistique 9. – Presses Universitaires de Rennes, Rennes, 2004. –176 p.
| 
