Олефір Г.І.
Прагматична адаптація при перекладі інтернаціоналізмів
Щоб забезпечити динамічну еквівалентність тексту оригіналу та тексту перекладу перекладач часто мусить вдаватися до прагматичних адаптацій в основі яких лежить потреба забезпечити адекватну реакцію адресата на повідомлення адресанта.
Хоча інтернаціоналізми і визначаються як слова спільного походження, які функціонують в багатьох мовах, вони можуть нести соціокультурну інформацію, тобто мати різні семантичні, стилістичні, етнографічні нюанси. Ці різноманітні відтінки зовні схожих слів виникають у результаті втрати етимологічних зв’язків у процесі функціонування в різних мовах. Інтернаціоналізми здебільшого походять із латини, отже у французькій та українській мовах вони не можуть сприйматися однаково вже в силу ступеня спорідненості цих мов з латинською. Природно, що у французькій мові всі ці слова мають значно ширше поле узусу, більше конотацій та несуть у собі різноманітні нюанси, тоді як для української мови вони є справжніми запозиченнями і тому мають значно вужче вживання і часто синонім слов’янського походження: генеральна асамблея – загальні збори; дебати – обговорення; комунальний – громадський, спільний; універсальний – загальний; толерантний – терпимий. Отже в більшості випадків зовнішня формальна схожість не означає ідентичність інформативного обсягу інтернаціоналізмів.
Такі відмінності, спричинені семантичними, фразеологічними, стилістичними, соціокультурними, формальними факторами, потребують ретельного аналізу з боку перекладача, щоб дібрати відповідники, які забезпечать прагматичну адаптацію інтернаціоналізмів. Нехтування цієї особливості може призвести до перекладацьких помилок, які відомі під назвою „нещирі друзі перекладача”, тобто є дуже схожими по формі, але мають відмінні значення.
Серед „нещирих друзів перекладача” слід розрізняти слова, які мають облудну спорідненість і є простими омонімами, та слова, які справді є спорідненими, адже були запозичені із однієї мови.
Облудно споріднені слова виникають внаслідок простої випадковості і, як правило, такі збіги стосуються слів із невеликою кількістю складів. Наприклад, англійське or „або”, французьке or „золото”, російське ор „гвалт”; німецьке Rat „порада” та французьке rat „щур”, російське он та французьке on „він, вони”.
Для пари українська та французька мови можна навести наступні приклади: труп – troupes „війська”, патрон – patron „покровитель, заступник, хазяїн”, курю – couru „такий, що викликає загальну цікавість, модний”, валю – valu „такий, що коштував певну суму, заслуговував на певну вартість”. До цієї ж категорії можна віднести і омофони, які подекуди ускладнюють переклад на слух та збагачують перекладацьку практику анекдотичними перекладами на кшталт: Je salue la France qui est fidèle à ses grands idéaux! (Jacques Chirac) – Вітаю Францію, яка вірна своїм ідіотам! ; De cette façon la population de la Russie de Kiev est devenue chrétiens. – Таким чином населення Київської Русі стало кретинами.
Серед справді споріднених слів, тобто тих, що були запозичені із одного джерела, слід розрізняти „справжніх нещирих друзів перекладача” та „частково нещирих друзів перекладача”. До першої категорії відносять слова, що мають різне значення, попри зовнішню схожість форми: англійське opportunity „слушний момент, збіг обставин, сприятлива можливість”, французьке opportunité „своєчасність, доречність, зручний момент”, та українське опортуністичний „пристосовницький, безпринципний”.
Для української та французької мов у якості прикладів можна навести наступні пари: басейн – une piscine, а не un bassin „таз; резервуар, водойма; док, внутрішня гавань, впадина, котловина; чаша ваг; зона, область”; пасьянс – une réussite а не une patience „терпіння, терплячість; впертість, наполегливість”; партизан – un ancien combattant а не un partisan „прибічник, послідовник”; солідна людина – un homme sérieux, imposant, а не solide „твердий, міцний; сильний;надійний”; un journal – газета, щоденник, інформаційний бюлетень, а не журнал; un artiste – художник, митець, майстер своєї справи, а не артист; un tribunal – судилище, суд першої інстанції, а не трибунал.
До „частково нещирих друзів перекладача” відносять ті лексичні одиниці, які в одних випадках мають еквівалентне значення, а в інших відмінне. Так, наприклад, французький прикметник effectif в залежності від контексту може перекладатися як ефективний та дійсний, фактичний, наявний, реальний; прикметник radical може мати відповідник радикальний, або кореневий, корінний, основний, повний; прикметник populaire часто означає народний, загальнодоступний, загальновідомий та лише зрідка – популярний. Іменник un souvenir може мати відповідник сувенір, а може перекладатися як – спогад, пам’ять. В залежності від контексту, наступні іменники буде відтворено по-різному: unе proposition – теорема, речення, висловлювання, судження або пропозиція; un concours – допомога, підтримка, збіг або конкурс; une intervention – втручання, посередництво, виступ при обговоренні, участь в, дія, операція, захід або інтервенція; unе interpellation – звернення до когось із питанням; вимога виконати певну дію; затримання поліцією або інтерпеляція, парламентський запит. І тут слід уникати іншої крайності, повної доместикації, або одомашнення перекладу, коли les agraires перекладається як колгоспники; une palissade – плетень; un pub – генделик.
Саме із цих причин інтернаціоналізми, які досить часто зустрічаються в текстах суспільно-політичних, економічних, наукових, публіцистичних, завжди потребують прагматичної адаптації, яка полягає у віднайдені відповідника, який зможе забезпечити адекватну екстралінгвістичну реакцію з боку адресата на текст перекладу і не спотворить текст оригіналу: un grand restaurant – вишуканий дорогий ресторан; un petit restaurant – недорогий ресторан, кафе; un restaurant universitaire [restau-U] – університетська їдальня.
|
